Неділя, 24.09.2017, 20:33
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт Кременчуцької ЗОШ№23

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » На допомогу вчителю

Економічне виховання в початковій школі
Економічне виховання в початковій школі. 2 клас
Вступ
У наш час є досить актуальною проблема формування особистості майбутнього громадянина України. Сучасні програми, які розробляються відповідно до вимог Міністерства освіти і науки України спрямовані на забезпечення умов всебічного розвитку та виховання, постійно змінюються, доповнюються, вдосконалюються. З’являються нові предмети, проте й вони не завжди охоплюють у повному обсязі питання, актуальні для сьогодення. Відомо, що нині існує величезна кількість економічної літератури. Але при цьому є багато проблем у школярів під час вивчення курсу економіки у середній та старшій школі. І суть проблеми не тільки в тому, що інформація, яку отримують діти, важка для їхнього сприйняття, а й тому, що учні не вміють застосовувати набуті знання в житті. Ще в початковій школі потрібно пояснити учням, що їх потреби безмежні і постійно зростають. Ці потреби задовольняються за допомогою товарів та послуг. Як майбутні працівники, учні повинні зрозуміти важливість якісної освіти для власної успішної кар'єри. Не секрет, що у багатьох виникають наступні запитання: "Навіщо потрібна економічна освіта в школі?”, "Як можна застосувати основи економічних знань на практиці?”, "З якого віку має починатись економічна освіта?” тощо. Потрібно, щоб діти змалечку отримували знання про те, як накопичувати, розподіляти та вкладати кошти. Слід також зазначити, що ці знання є дуже корисними, бо тоді батькам легше пояснити дитині, чому не завжди можна отримати те, що хочеш. Ключові питання, які перед собою ставить вчитель — це познайомити дітей з потребами та їх видами, безмежністю потреб, товарами та послугами. Результатом отримання економічних знань у молодшій школі буде інтерес до предмета й надалі. Учні сприймають економіку не як щось незрозуміле й непотрібне, а будуть прагнути до поглиблення знань, необхідних їм у житті чи майбутній професії, їхній діяльності.
Виховні години, проведенні з учнями 2 класу
Заняття 1 Тема.
Життя як вияв дії.
 Мета: познайомити дітей з поняттями "праця», "труд", "трудитися", вчити розуміти поставлену проблему, брати участь в її вирішенні. Виховувати працьовитість, почуття колективізму.
Словник: праця, труд, трудитися.
Хід заняття І.Організаційна частина. ІІ. Основна частина. 1. Робота над віршами. У небі сонечко цвіте: Всі кажуть - сонце золоте! Хто чесно трудиться в житті - У того руки золотії! А хто дітей любити вміє - У того серце золотіє! - Як трудиться Сонечко? Вітер? Дощик? Намалюй їх. Моє сонечко - матуся, Я всього в неї вчуся: Вчуся ляльку колисати, Гарно в хаті прибирати. Вчуся квітоньки садити І усіх людей любити! - А чого тебе навчила мама? Тато? - Розкажіть, що вам подобається робити. 2. Робота з словником: праця, труд, трудитися. 3. Розв'язування задач (усно). Дівчатка посадили 6 кущів троянд, а хлопчики 7 кущів. Хто більше посадив? На скільки? Олена помила 4 сині тарілочки і 5 червоних тарілок. Скільки всього тарілок помила Олена? 4. Робота над прислів'ям: Треба потрудитися, аби води напитися. 5. Фізкультхвилинка. 6. Робота над казкою "Про невмілого горобця". 7. Розв'яжи приклади і склади прислів'я. 1+5= Р 9-6= У 8-7= т 8+2= а 7-3= п 9-7= ь 10-3= д 3+2= 0 2+7= с 5-5= і 5+3= я 6 10 70912 0 1637 4568 07312 (Радість і труд поряд ідуть) ІІІ. Підведення підсумків. Заняття 2 Тема. Види діяльності в природі. Мета: дати уявлення дитині про працю як вищий вияв діяльності людини, вчити продумано моделювати власні види діяльності, виховувати бажання допома­гати дорослим, працьовитість. Словник: фізична праця. Хід заняття І.Організаційна частина. ІІ. Основна частина. 1. Народна гра-лічилка "Сорока-білобока". - Чому п'ятому синочку сорока нічого не дала? 2. Розповідь вчителя про фізичну працю, її значення. 3. Робота над прислів'ями. Нема роботи - нема обіду. У ледаря миска велика, та порожня. Яка робота, така і плата. 4. Бесіда: Яку роботу виконуєте ви вдома? 5. Фізкультхвилинка. 6. Переказування української народної казки "Колосок" дітьми. 7. Бесіда по змісту казки. - Чим займалися мишенята увесь день? - А що робив півник? - Чиї заняття можна назвати працею? - Чому в казці мишенят названо ледарями? - Хто такий ледар? - Яку винагороду отримав півник за свою працю? - Що отримали мишенята? 8. Читання вчителем казки "Я уже дорослий" 9. Гра-інсценування «Я працюю..» ІІІ. Підведення підсумків. Додаток Я уже дорослий Ріс собі хлопчик Василько - батьки його любили і гляділи, каш­кою та молочком годували, тато гарні забавки майстрував. А Васи­лько підростав та дивився, як батько з матір'ю по господарству пораються - захотілось і йому чимшвидше дорослим стати. При­йшов він до батька в поле і каже: - Тато, я вже дорослий, - хочу тобі допомогти! - Це дуже добре! - зрадів тато. - А ти сьогодні кашу їв? - Їв! - А миску за собою помив? - Не помив. - Оце йди спершу помий за собою миску - то найперша доросла робота, - сказав тато. Заняття 3 Тема. Види діяльності в природі. Мета: дати уявлення про працю як вищий вияв діяльності людини, вчити продумано моделювати власні види діяльності, активізувати мотивації до навчання як до виду власної діяльності. Словник: розумова діяльність Хід заняття І. Організаційна частина. ІІ. Повторення вивченого матеріалу. Гра-інсценування "Я працюю". ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Оголошення теми і мети. Робота над віршем. Горобчик у школі Вчився в школі наш Горобчик. Вчитель каже: "Гарний хлопчик! Добре вивчив ти урок, Як робити скік та скок. А тепер скажи, козаче: Мама бігає чи скаче?" Розгубився наш Горобчик- Все він дуже знати хоче! Знає він, що по світах Горобець - славетний птах! Гусінь він так смачно їсть, Що усюди - перший гість. Він у вирій не літає, Рідний край не покидає,- Та Горобчик ледь не плаче: Мама бігає чи скаче? Допоможіть Горобчикові відгадати загадку! Розповідь вчителя. Робота над малюнками до теми. Робота над прислів'ями: Мудрим ніхто не народився, а навчився. Не соромно не знати, а соромно не вчитись. Фізкультхвилинка. Читання казки Ушинського "Лисиця та Цап". 8. Бесіда по змісту казки. - Куди впала Лисиця? - Хто заглянув у колодязь? - Що розповіла Лисичка? - Що зробив Цап? - Як ви думаєте, чи вчився Цап у школі? - Продовж речення: - Якби вчився, то знав би що Лисичка,.. 9. Робота над прислів'ям: Ученому - світ, а невченому - тьма. 10. Складання розповіді "Буду я навчатися". ІV. Підведення підсумків. Додаток Лисиця і цап Бігла Лисиця, на ворона задивилася - і впала в колодязь. Води в колодязі було не багато: втонути не можна, але й вискочити також. Сидить Лисиця, горює. Іде Цап, розумна голова; Іде, бородищем трясе, рожинами хитає; заглянув знічев'я в колодязь, побачив там Лисицю й питає: - Що ти там, Лисонько, поробляєш? - Відпочиваю, голубчику, - відповідає Лисиця. - Там угорі жарко, то я сюди забралася. Так тут свіженько та гарно! Водички холодненької - скільки хочеш. А цапові давно пити хочеться. - Чи добра ж вода? - питає Цап. - Чудова! - відповідає Лисиця. - Чиста, холодна: стрибай сюди, якщо хочеш; тут обом місця вистачить. Стрибнув здуру Цап, мало Лисицю не задушив, а вона йому: - Ех, бородатий дурень! І стрибнути не вмієш - усю забризкав. Вискочила Лисиця Цапові на спину, із спини на роги, та й вибралась з колодязя. Мало був не загинув Цап з голоду в колодязі; насилу його роз­шукали й витягли за роги. Заняття 4 Тема. Повага до праці і її плодів. Мета: закріплювати знання дітей про фізичну і розумову працю, вчити бережно відноситися до плодів праці, познайомити дітей з поняттям "економія". Виховувати бережне відношення до шкільного майна. Словник: економія. Обладнання: сюжетні малюнки. Хід заняття І. Організаційна частина. ІІ. Повторення вивченого. 1. Гра "Сорока - білобока". 2. Інсценування різних видів фізичної праці. 3. Робота над сюжетними малюнками. - Що робить бабуся? Як називається її вид діяльності? (Фізична праця) - Що робить молодший онук? - Що робить старший онук? ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми і мети уроку. 2. Робота над віршем "Мамине гніздо" - Що робить шпачиха? - До чого закликає шпачиха? - Як ви думаєте економія - це жадібність чи повага до праці інших? 3. Словникова робота: економія. 4. Бесіди про шкільне майно. - Хто з ваших батьків купив у клас парту? дошку? - Кому купили підручники? 5. Фізкультхвилинка. 6. Розгляд ситуацій. - Сергій побачив, як Андрій малював на парті. Як ви думаєте, що повинен зробити Сергій? - Урок трудового навчання. Робота з кольоровим папером. Які правила економної роботи з кольоровим папером ви знаєте? - Зима. Сніг. Гірка. Хлопчики та дівчатка йдуть додому. Микита взяв портфель, сів на нього і почав кататися з гірки. Що робити його друзям? 7. Бесіда про бережне відношення до книг. 8. Виставка книг. Охарактеризуйте господаря кожної книжки. ІV. Підведення підсумків. Додаток Мамине гніздо Дев'ять сірих шпаченят Просить діток гарно мати: У однім гнізді сидять, "Вмійте, дітки, шанувати А шпачиха все літає, Все, що матінка надбала, Бо про діток добре дбає. Своїм діткам дарувала. Кому кашки, кому юшки, Будуть колись наші діти Кому чорні капелюшки. За маленькими глядять - Кому чисту сорочину, Ви їх добре научайте, Кому посмішку шпачину. Чужу працю поважайте!" Заняття 5 Засідання клубу бережливих Всезнайко. На сьогоднішньому засіданні ми поговоримо про те, як бережливі люди використовують старі речі. У нас в гостях ті, хто може це робити: дідусі, бабусі, мами й тата. А на виставці можна побачити речі яким дали друге життя. Скільки корисного зробили наші учні!!! Багато ображених речей знову посміхаються. Прослухаємо наших майстрів. Дмитро. Мені не завжди вдається відремонтувати свої речі. В основному мені допомагає мама. Нещодавно ми відремонтували книжку. Вона була стара і жалюгідна. Бачите? Вона як нова. Сергій. У мене є дуже старий автомат: ручка відламалась і фарба облізла. Але мені його шкода викидати. Ось я приробив нову ручку і пофарбував. Даша. В нашій сім'ї книжки передаються у спадок від старшого молодшому. Серед них є такі, які читала моя мама в дитинстві. За роки вони дуже пошарпались і порвались. Цього літа ми їх відреставрували. Вчитель. Ви помітили Даша сказала слово відреставрували. Так називають не простий ремонт, а відновлення старого до його початкового виду. Навіть професія є така - реставратор. Ми можемо милуватись картинами і спорудами яким 200 – 300 років. А тепер таке питання , що робити з річчю, яка ще непогано збереглася, але в попередньому виді вона вже не потрібна? її можна переробити. Це називається реконструкцією. Хто з вас може розповісти мені про реконструкцію. Мама Ганни. Якщо гарно подумати, то зі старих речей можна зробити нові. Колись я зв'язала Ганні шапочку, але вона з неї виросла, я дов'язала кілька нових ниток і вийшла ніби нова гарна річ. Ліза. У нас вдома інколи залишається черствий хліб. Ми його не викидаємо, а робимо так звану шарлотку. Це дуже смачна страва - ось скуштуйте ( пригощає всіх). Ян. (показує порожню пляшку з під шампуню) Що це ? Діти. Шампунь. Ян. Був шампунь. А я в кришці пропалив кілька дірочок, і мама тепер бризкає водою на суху білизну, коли прасує. Цією бризкалкою зручно і квіти поливати і листки мити. Павло. У нас зламалась пральна машина. І мій тато дістав з машини мотор і вирішив переробити його під водний насос на дачі. Залишки я здав на брухт. Вчителька. Ви з татом - справжні господарі. Але ти розповів нам не про реконструкцію. Бо річ при переробці не збережена, а збережені лише окремі її деталі. Але все ж ви бережливі, так як зберегли матеріали, з яких зроблена пральна машина. Діти, коли річ зламана і її вже не має змоги ремонтувати чи реконструювати, бережлива людина не викидає її, а хоча б щось із неї використовує. Це називається утилізацією. Так непотрібний, вже використаний папір ви здаєте на макулатуру, а з неї на фабриці роблять потрібний картон; непотрібні металеві речі ми здаємо на металобрухт, а на заводі його знову переплавляють в потрібні речі. Хто ще розповість про бережливість. Яна. Я займаюсь у гуртку м'якої іграшки. Для цього на потрібні матеріали. Мама дала мені старе пальто. Цей матеріал дуже зручний - з нього можна швидко зшити, бо він м'який і тому його так легко прошивати. Так із старої непотрібної речі отримаємо ось такого смішного левенятка. Аня. А у нас дома валялось багато непотрібних клаптиків, ми з мамою зробили з них сарафан, кофтинку і фартух. З решти ми зробили ляльку. А зараз я навіть граюсь нею. Галина. Моя мама збирає старі ґудзики. Якось коли я повернулась додому то побачила, що на стіні висить гарний вишитий мамою килим, а квіти на ньому - з ґудзиків. Всезнайко. Молодці, діти. Всі люди і ми завжди будемо бережливими, будемо вчитися цьому у своїх батьків і друг у друга, то наша країна ставатиме багатшою. Бережливість - це державна справа. Шкільний бібліотекар. Я принесла "хворі" книжки. Відремонтуйте їх, будь ласка. Представник батьківського комітету. Діти, давайте організуємо ательє. Нехай наше ательє працює одну годину після уроків. Кожен раз тут буде чергувати хтось із батьків і допомагати вам. Чи згодні члени клубу бережливих з такою пропозицією. Діти погоджуються. Всезнайко закриває засідання. Заняття 6 Тема. Навчання як одна з форм трудової діяльності. Мета: закріпити знання дітей про види трудової діяльності, пояснити значення навчання як однієї з форм трудової діяльності, виховувати бажання навчатися. Хід заняття I. Організаційна частина. Щоб заняття пройшло цікаво, всі берімося до справи. II. Повторення вивченого матеріалу. Тести. 1. Що таке економіка: а) наука, яка вивчає економічне життя суспільства та стосунки, що складаються між людьми; б) наука, яка вивчає як правильно вимовляти слова. 2. Які є види діяльності в природі: а) розумова праця; б) фізична праця; в) фізична та розумова праця. 3. Як бережливі люди використовують старі речі: а) реставрують; б) реконструюють; в) утилізують; г) реставрують, реконструюють, утилізують. 4. Що таке економія: а) бережне відношення до речей, повага до праці інших; б) жадібність, повага до праці інших; в) жадібність. III. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми та мети заняття. 2. Бесіда про мотиви навчання учнів. 3. Фізкультхвилинка. 4. Читання вірша "У нашому лісі". 5. Бесіда по змісту вірша. - Чому навчилися пташенята? зайчисько? лисичка? ведмедик? - Як вони будуть використовувати в житті здобуті знання? 6. Робота над прислів'ями: Біда навчить, як на світі жить. Життя - найкращий учитель. IV. Підведення підсумків уроку. Додаток У нашому лісі Маленькі пташата навчились літати, А потім - гніздечка міцні будувати, А ті, що у дуплах збираються жити, Мають навчитись постіль стелити. Хто восени відлітає далеко, Як журавель, соловей чи лелека,- Мусить крилята щодня гартувати, Щоби в полі утоми не знати. Той, хто у лісі літує й зимує – Аж до смеркання у полі працює. Зерна збирає, листочки й горішки, Пір'я м'якеньке - вкриватиме ніжки. Бо як зима заморозить землицю,- Холодно стане і звірам, і птиці. Вчиться Зайчисько сліди замітати, Хитра ж Лисичка - сліди впізнавати. Вчиться Ведмедик в барлозі сопіти, Власною лапкою носика гріти. Вчиться Зима гаптувати білі сни І не проспати ясної Весни! Заняття 7 Тема. Що спонукає людину трудитися. Людські потреби. Мета: познайомити дітей з поняттями "потреба", "потрібний", "корисний", вчити встановлювати причино-наслідкові зв'язки; виховувати працьовитість, бажання приносити користь іншим людям. Обладнання: малюнки тварин. Хід заняття I. Організаційна частина. II. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми і мети заняття . 2. Робота над казкою "Боброва сімейка" - Як зимує зайчик? - Що робить лисиця? - Чому рибам непотрібні хатки? - Що вчив робити бобер своїх синів? - Які можуть бути потреби у людини? 3. Словникова робота: потреба, потрібний, корисний. 4. Робота над прислів'ям: Не було б треба, так потреба привела. 5. Фізкультхвилинка. 6. Робота над віршем "Два півники" Два півники Два півники, два півники Горох молотили, Дві курочки - чубарочки До млина носили. Цап меле, цап меле, Коза засипає, А маленьке козенятко На скрипочку грає. Гуляй, гуляй, козенятко, Ніженьками туп-туп! Татусенько з матусею Принесуть нам круп-круп! - Яка потреба трудитися півникам, курочкам, козі, цапові і козенятку? - Чи гра на скрипочці є роботою? - Чому козенятко грає і танцює? - Чи допомагає воно татові і мамі своєю радістю? 7. Інсценування казки "Рукавичка". - У чому була потреба звірів? (їм потрібне було житло) - Чи врятувала "рукавичка" звірів від холоду, морозу? Чому? (Чим більше було звірів, тим їм було тісніше) III. Підведення підсумків. - Які потреби є у вас? - Яку користь ви приносите своїм рідним, друзям? Додаток Боброва сімейка Завелась чи маленька сім’я - він та бобриха, та троє бобренят. Тісною стала хатка. Поки весна та літо - взявся бобер нову хатку будувати. От кличе він на допомогу своїх синочків. - Тату, та й навіщо нам щось робити? Он рибки під водою плавають – і хаток не будують, зайчиська город сіють та капусту садять - а ви надумали хатку будувати. - У кожного, діти мої, своя потреба, - а від потреби й своя робота. - Як це? - розпитують бобренята. - А ви самі поміркуйте: зайці взимку не сплять - їм всю зиму потрібно щось їсти. А кругом сніг, та й бігати в людські городи небезпечно. - А чому небезпечно? - Бо лисиця їх по слідах винюхає та упіймати може, мисливці зловлять у сильце або з рушниці вб'ють. Та й недаремно люди кажуть: "Не те добро, що принесеш, а те, що наживаєш". Посадять зайці свій городець, взимку під снігом матимуть комору добра і з голоду не пропадуть. - А чому риби хаток не будують? Вони ж теж, як ми, у воді живуть? - Риба вільно плаває - їй скрізь у воді добре. А ми з вами повинні жити при березі, у своєму ставочку, аби хвилею чи виром нікого з нас на глибину не винесло. Бо там і пропадемо. Що я вам завжди наказую? - Тримайтесь свого дерева, не вилазьте за нашу гатку. - Отож бо, а тепер наша хата і наша гатка стали тісними, до того ж, за рік дерево перегнило. Треба потрудитися, щоб новими колодами свій ставочок огородити, нову хатку збудувати. Вчіться - бо й вам колись доведеться про своїх діток подбати. Взялись бобренята за роботу. Хоч не дуже вмілі - та зате завзяті. Дуже хочуть стати дорослими та вмілими бобрами. - Тату, а хто в світі найбільше трудиться? - Мурахи. - Оті маленькі та руденькі? Та й що користі з їхньої роботи? - Багато. Ці маленькі мурашки весь ліс від гнилого дерева очищають. - Виходить, що в них найбільше потреб? - Ні, синку, найбільші потреби у людини. - Які, тату? - Людині потрібне житло, щоб вона взимку мала де від стужі заховатись, а влітку від негоди. Їй потрібно багато їжі - і не лише для себе, а й для тварин, котрі на неї працюють. Людина не має шуби - тому їй потрібно багато одягу, а одяг людина виготовляє з рослин, які сама вирощує. А ще людині багато чого потрібно, що нам, звірам не зрозуміти. - Як важко бути людиною! - зітхнуло мале бобреня і з радістю взялось до роботи. На щастя, його потреби не такі великі, як у людини. Заняття 8 Тема. Що спонукає людину працювати. Людські потреби (продовження). Хід заняття І. Організаційна частина. ІІ. Повторення вивченого матеріалу. 1. Робота над віршем П.Воронька «Кошеня». Як ви думаєте, чому кошеня не захотіло йти до школи? Що воно зробило для того, щоб залишитися вдома? Про який вид вашої трудової діяльності розповідається в цьому вірші? Навіщо вам вчитися? 2. Роз’єднай прислів’я. Про що йдеться мова? Хтолюдейпитаєтойрозуммає. Учитисяніколинепізно. 3. Бесіда на повторення «Що означає слово економіка». ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Оголошення теми і мети. Нині економіка охоплює сім’ю, підприємства, офіси, народне господарство. В перекладі з грецької мови слово економіка означає ведення домашнього господарства. На попередньому уроці ми ознайомилися з поняттями «корисний», «потрібний». Сьогодні на занятті ми будемо вчитися вести домашнє господарство, подивимося на ваш дім очима дорослих. 2. Розв’язування з учнями проблемних ситуацій. - Підніміть, будь ласка, руки, хто любить ходити з батьками в магазин за покупками? - А чи завжди ви в гарному настрої виходите з магазину? - Від чого залежить ваш настрій? - Як батьки аргументують те, що вони вам не хочуть щось купити? - Як ви думаєте, чому вони кажуть, що у них немає грошей, тоді як отримують велику, на вашу думку, заробітну плату, на яку стільки можна всього накупити. 3. Розповідь вчителя. І справді, крім солодощів, іграшок, у вашої сім’ї є багато потреб: це і тепло в будинку, і світло ввечері в вашій кімнаті, це і телефон, меблі, одяг, продукти харчування. Пригадайте, на минулому уроці ми інсценували казку «Рукавичка», читали казку «Боброва сімейка», і з’ясували, що найбільше потреб мають люди. І ці потреба залежать від самої людини. Потреби безмежні і постійно зростають. Вони задовольняють за допомогою товарів та послуг. 4. Фізкультхвилинка. Імітація рухів під час виконання певної роботи, відгадування даних видів трудової діяльності. 5. Гра «Мені б, тату, вашу зарплату». За правилами гри учні мають підрахувати витрати сім’ї на поточний місяць, з урахування витрат на комунальні послуги, їжу, одяг(кількість приблизна). Висновок. Як ви самі бачите, чимало коштів батьки витрачають на обов’язкові потреби, тому у них часом не вистачає зайвих грошей на солодощі та іграшки. Батькам потрібно багато працювати, щоб задовольнити потреби вашої сім’ї. Вони мають передбачити випадки додаткових затрат на ремонт автомобіля, лікування від хвороби. Що ви знаєте про роботу ваших батьків? З яким настроєм ви зустрічаєте їх з роботи? Чи завжди вони мають бажання чи змогу з вами гратися? Як вони пояснюють свою відмову? 6. Розповідь вчителя укр. народної казки «Легкі гроші». - Чому парубок так спокійно дивиться, коли батько спалив вперше гроші? - Яке ставлення було, коли вдруге палив гроші? - Чому вчить нас ця казка? ІV. Підведення підсумків. - Який момент уроку вам найбільше сподобався? Додаток Кошеня Засмутилось кошеня – Треба в школу йти щодня. І прикинулось умить, Що у нього хвіст болить. Довго думав баранець: Це хвороба не проста, Треба різати хвоста. Кошеня кричить: «Ніколи! Краще я піду до школи». Орієнтовний тематичний план занять з економічного виховання 1 клас Вступ 1. Що таке економіка? 2. Хвилина час береже. 3. Я – господар. 4, 5. Мій сніданок. Сніданок моєї родини. 6. Я – споживач. 7, 8. Економіка для сім’ї. 2 клас 1. Життя як вияв дії. 2, 3. Види діяльності в природі. 4. Повага до праці і її плодів. 5. Засідання клубу бережливих. 6. Навчання як одна з форм трудової діяльності. 7, 8. Що спонукає людину трудитися. Людські потреби. 3 клас 1. Моя економіка. 2, 3. Гроші, валюта. Цінність. 4. Бюджет. 5, 6. Прибутки і витрати. Бізнес. 7, 8. Посередники, партнери. 4 клас 1, 2. Прибутки твоєї сім’ї. Витрати на її потреби. 3, 4. Ресурси та їх використання. Нагромадження, запас. 5, 6. Підприємництво. Підприємницька діяльність. 7. Податок. 8. Складові успіху.
Категорія: На допомогу вчителю | Додав: juli (18.01.2011)
Переглядів: 2131 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Конструктор сайтів - uCoz